Учора я навідався до сусіда Вадима попросити дриль. Він відчинив двері у домашніх спортивках та вишиванці.
Заходь, щойно повечеряв.
Я зайшов. У квартирі пахне запеченою куркою з часником, чисто, на кухонному столі ноутбук та келих червоного вина з Одещини.
Вадиму пятдесят один. Дванадцять років живе сам після розлучення. Працює професійним інженером, заробляє приблизно 70 тисяч гривень на місяць.
Знаю його вже пять років відколи переїхав у цей будинок у Києві. Жодного разу не бачив у нього жінки. Навіть у гостях.
Повернув мені дриль, налив глінтвейну:
Присідай, раз уже зайшов. Давно не спілкувались.
Сіли на кухні. Трохи випили.
Спитав його:
Вадиме, чому ж ти досі самий? Не намагаєшся когось знайти?
Він усміхнувся:
Я цілеспрямовано не шукаю. Знаєш, Ігоре, за ці дванадцять років я зрозумів: одному мені ліпше.
Чому ж?
Він підлив ще, сперся на спинку стільця:
Зараз поясню. Шість причин, які я пережив особисто.
Причина перша ризик втратити все через розлучення
Я розлучився дванадцять років тому. Був у шлюбі 18 років із Ганною. Маємо доньку зараз їй 28, живе окремо у Львові.
Зробив ковток вина.
Причиною стала її зрада. Застукав із колегою. Пішов у суд.
То й що?
Суд поділив квартиру навпіл, хоча я погашав більшість кредиту. Довелося продати квартиру, поділити гроші, і я придбав цю однокімнатну.
Подивився на мене.
Уяви, Ігоре: через її зраду я втратив половину майна. Закон такий. Я працював, виплачував житло а вона зрадила й забрала свою частину.
Ну, це розлучення
Ось саме. І скажи: навіщо мені знову ризикувати? Познайомлюсь, проживемо разом, купимо щось. Вона потім піде і знову доведеться ділити майно.
Я мовчав. Вадим продовжив.
Причина друга відсутність підтримки мрій
Є в мене мрія, Ігоре. Купити Яву 80-х, відремонтувати, і мати змогу кататись у вихідні біля Дніпра.
Класно.
Ось і я рік відкладаю, ще півроку й куплю. Буду сам все переробляти.
Випив води.
За шлюбу теж були мрії. Хотів навчитись гри на бандурі. Купив інструмент, записався на уроки. Ганна лише сміялась: «Нащо воно тобі в сорок?» Я здався. Хотів веслувати Денпром вона: «Смішний ти, в нас кредити, а ти в дитинство впадаєш.» Не поїхав.
Виглянув у вікно.
Переважна більшість жінок не підтримає чоловічих захоплень їм здається, що це дурість. А зараз я займаюсь тим, чим хочу. Куплю мотоцикл і ніхто не засудить.
Причина третя завищена самооцінка
Три роки тому вирішив спробувати додатки знайомств. Зареєструвався, чесно вказав все.
І як?
Переписувався з кількома. Ось Оленка, 46, адміністраторка в салоні краси. Зарплата 17 тисяч. Написала: «Ви цікавий, але шукаю, щоби чоловік мав від 60 тисяч.»
Вадим посміхнувся:
Запитав: «А ви скільки заробляєте?» образилась, заблокувала.
Серйозно?
Абсолютно. Більшість вважають себе принцесами. Зарплата гривень 20, квартира знімна, зате проти кандидат у чоловіки з авто і мінімум двома квартирами. І крім «української жіночності» нічого.
Випив він свій глінтвейн:
Я заробляю 70 тисяч. Власна квартира, машина. Для багатьох я невдаха, бо не мільйонер. Навіщо тоді це, якщо тебе не цінують?
Причина четверта побутові справи
Я спитав:
А як же побут? Не нудно без родини, борщу, затишку?
Він розсміявся:
Подивись, Ігоре, довкола. Чисто? Сам прибираю, раз на тиждень. Готую! Курячка сьогодні, тридцять хвилин. Пральна машина сама пере.
Показав на кухню та холодильник.
Не потребую жінку задля побуту. Багато хто зараз не вміє готувати замовляють доставку чи їдять страви з супермаркету.
Але є й господині.
Рідкість, а ще кожна хоче або все наготовому, або щоб я її повністю утримував. Я сам собі дам раду.
Причина пята страх маніпуляцій
Знову налив напій.
Після розлучення мав дві стосунки. Короткі. Обидві були нещирі.
В чому саме?
Перша, Ксенія, казала, що розлучена. Зустрічався місяць, випадково дізнався заміжня, просто чоловік мало заробляє.
Випив ковток.
Друга, Галя, сказала, дітей не має. Два місяці разом, потім виявилося двоє дітей у неї. Просто боялась, що втечу, як дізнаюсь.
Жах
Отож. Я втомився від брехні. Для багатьох сказати неправду дрібниця, аби тільки привернути увагу чоловіка. А потім дивуються, чому нам важко довіряти.
Причина шоста «кара» за ініціативу
Відкинувся на стільці.
Востаннє пробував познайомитись у книгарні, рік тому. Дівчина років 45, у відділі української класики. Вирішив підказати добрий день, можу порадити цікаве. Подивилась, як на маніяка «Дякую, я й сама розберусь». Пішла.
Посміхнувся.
Будь-яка чоловіча ініціатива зараз сприймається, як напад. Запропонував каву значить, утриманець, у соцмережах написав переслідувач.
Є ж і нормальні
Звісно. Але втомився ловити відмови та холод. Тепер якщо зацікавиться хай робить крок перша. Я вже не довіряю.
Мої думки після розмови
Вадим випив вино. Поглянув мені у вічі:
Я не кажу, що всі жінки погані. Є виключення. Але знайти їх важко, як макове зерно у полі. А ціна помилки час, гроші, нерви.
Встав, поправив фіранку.
Мені 51. Маю хорошу роботу, квартиру, машину, захоплення, друзів. Мені добре одному. Навіщо ризикувати і раптом лишитись ні з чим?
Я пішов додому. Ліг спати, довго думав над його словами.
Мені 49. Я одружений 23 роки. У нас із Лесею все добре. Але якби був сам мабуть, так само й зробив би як Вадим.
Можливо, він і має рацію, обираючи свободу замість нових втрат і болю.
Чи справді розлучення може зруйнувати чоловіка, навіть якщо зраджує дружина? Чи має сенс чоловіку 50+ уникати нових стосунків тому що помилка справді дорожча з віком? І чи справді жінки не підсилюють чоловічих мрій, чи просто у кожного свій шлях?
