…Темним осіннім вечором я зрозуміла, що в моєму животі поселився син.
Те, що це син, а не, скажімо, паразит — я відчула відразу. І почала дуже старанно його виношувати. Я годувала сина вітамінами, годувала його кальцієм і мужньо ковтала риб’ячий жир.
Син не цінував моїх зусиль — через п’ять місяців він роздув мій живіт до розмірів пляжного м’яча. А ще він постійно ворушився і гикав. Я урочисто носила в руках свій живіт із сином і приймала вітання та мандарини. Їла їх разом із шкіркою, з жеманною посмішкою.
Ми з сином слухали по вечорах Вівальді й сумно гикали в такт «Порам року»…
Через шість місяців я зловила себе на тому, що облизую камінь із водоростями, який дістала з акваріума. Я цього не хотіла. Я просто виконувала накази сина.
Через сім місяців я почала їсти сиру гречку кілограмами. Син сміявся з мене.
Через вісім місяців я влізала лише у бабусиний халат і клітчастий комбінезон, який робив мене схожою на Карлсона в жіночому вигляді. Син виріс і не залишив мені вибору.
Через дев’ять місяців я вже не бачила власних ніг, час доби визначала за інтенсивністю синової гикавиці, їла водорості, сиру гречку, мандарини зі шкіркою, активоване вугілля, суху глину для масок від прищів, жувала фільтри від сигарет і бананову шкірку.
Я не стригла волосся, бо тітка Олена з першого поверху каркнула, що своїм стрижками я вкорочую синові життя.
Я не піднімала руки над головою, щоб він не обмотався пуповиною.
Я нікому не дозволяла пити зі своєї чашки.
Я старанно запихала в себе свічки з папаверином, щоб син не народився раніше часу. До речі, запихала не туди, куди треба. Та й що з того? Помилилася на пару сантиметрів…
Я до крові розчісувала свій живіт і серйозно боялася, що він ось-ось лусне.
Я купила синові коляску, ліжечко, двадцять дві упаковки підгузків, ванночку, підставку під неї, зелёнку, вату, стерильні серветки, десять пляшок, дюжину сосок, двадцять пелюшок, три ковдри, два матраци, манеж, велосипед, вісім чепчиків, купу костюмчиків, п’ять рушників, двадцять боді різних розмірів, розпашонки в незлічимій кількості, шампунь, масло для попи, газовідвідну трубочку, відсмоктувач для слизу, клізму, дві грілки, зубну щітку, музичну карусельку, два мішки дзвіночків і жовтий горщик.
Я возила горщик по квартирі в колясці, прала і прасувала з двох сторін усі двадцять пелюшок, п’ятнадцять костюмчиків і так далі, а моя мама потихеньку телефонувала психіатру.
Син мав народитися між 12 липня та 3 серпня.
Дванадцятого липня я зібрала дві пакети з речами. У першому лежали: капці, гель для душу, шампунь, зубна щітка, папір, ручка, серветки,
