Який платіж прострочений? Ви точно щось наплутали, у нас же немає жодних кредитів Так, Юдіни, так, наша адреса, але Скільки? Не може бути. А на кого оформлений кредит? із подивом перепитала Катерина.
На Ігоря Олександровича Юдіна, відповіли їй.
Так, це мій чоловік, але як він міг? І для чого? розгублено промовила жінка.
Співчуваю, співрозмовник змінив тон, але правила для всіх однакові: термін сплатити минув, сьогодні нагадування, далі будуть інші заходи.
Катерина так і не зрозуміла, як опинилася перед компютером: напевно, новина таки сильно її приголомшила. Треба розібратися самостійно, звідки взявся цей борг.
Кредитної картки в Ігоря Катерина ніколи не бачила, отже гроші взяли не на сімю. Що відбувається? З думками про цей дзвінок робота взагалі відійшла на другий план. Катерина ледве дочекалася повернення чоловіка.
Для кого гроші? Хто тебе просив узяти кредит?
Не встиг, все одно зателефонували, роздратовано буркнув Ігор. Побачивши реакцію дружини, додав: Мамі, Катю, мамі. Вона просила допомогти, одна живе
І куди ж їй така сума? Ми й меншими коштами обходимося, хоч обоє працюємо.
На відпочинок. Все ясно?
Куди зібралася: в Єгипет чи на Мальдіви?
Мама одна мене виховувала, має право. Я не очікував від тебе такої реакції
Ігор демонстративно пішов до кімнати, сів у крісло й повернувся обличчям до стіни. Він завжди так робив, коли хотів натиснути на Катю. Але тепер її це не зачепило.
Катерина просто промовчала. Свекруха в її житті завжди була через край. Ірина Павлівна любила вимагати і повчати. Почалося все ще з першої зустрічі ледь побачила сережки в Катіних вухах, одразу спитала: Це справжні камінці чи підробка?
Коли дізналася, що Катя не носить біжутерію, обурено сказала:
І навіщо стільки грошей витрачати? Ліпше щось для дому купили
Це подарунок, образилась Катерина.
А, то тоді гаразд, одразу заспокоїлась майбутня свекруха.
Через тиждень Ігор попросив Катерину не вдягати сережок, коли підуть до мами: Вона дуже переживає, що в неї таких немає, а купити не можу.
Вже тоді Катя відчула дивність таких стосунків. Але закохана намагалась відганяти думки. А потім було весілля Ірина Павлівна сяяла у шикарній сукні, подарувала гарний подарунок. Тільки згодом Катя випадково дізналася: все це придбав Ігор. Інакше мама на весілля йти відмовлялася.
А далі почалося: то телевізор, як у подруги, то фен, як у сестри, то оплата салону чи ще якісь процедури. Все терміново і негайно, інакше Ірина Павлівна починала плакати, жалітись на здоровя. Ігор не міг витримати її сліз і одразу виконував усі забаганки:
Це ж мама Як я можу!
Проте грошей на власну сімю катастрофічно не вистачало: обидва працювали, заробляли, а ледь вистачало на найнеобхідніше. На питання дружини Ігор лише розводив руками:
Катрусю, ти просто не навчилась бюджет вести. Он у мами моєї вчись!
Та Катерина вчитись у свекрухи не бажала: ще на початку відчула, що з такими як Ірина Павлівна краще триматися подалі.
А потім грянуло: мама захотіла на відпочинок. Сума, яку Ігор зняв у кредит, шокувала Катю. На ці гроші можна було закрити три платежі по іпотеці, купити нові меблі, техніку, і ще б залишилось на святкування в кращому ресторані Києва.
Здається, Ігор не збирався щось змінювати: мамі все. Катерина могла б це якось прийняти все ж мама, і вона сама ради своєї зробила б багато. Але взяти кредит і не сказати їй ані слова? А якби щось трапилось? Відповідати було б їй! Мама ні до чого.
Настав час відверто поговорити з чоловіком. Або він навчиться ставити сімю першою, або нехай пояснить мамі, що її апетити не по кишені. Та розмови не вийшло: Ігор розлютився, звинуватив Катерину в скупості й байдужості:
Я ж віддав борг, іще все заплачу. Скільки можна! Мама не хоче дешева санаторія, а хоче класний відпочинок. Має право! Вона мені життя дала, все для мене! А я їй відмовити не можу?
А нічого, що ми свої бажання не можемо дозволити? Може, треба мамі пояснити?
Я тобі сам поясню: мама це святе!
Тут Катя зрозуміла Ігор міняти нічого не збирається. Що його мама ревнує сина теж ясно: Ірина Павлівна щодня дзвонила, кликала Ігоря до себе я так сумую!. І син кидав усе, мчав на інший кінець Харкова: мама ж просить!
Після сварки Катерина й Ігор на роботу пішли не примирившись. І вже в обід Катя відчула себе зовсім зле.
Колеги наполягли, щоб вона звернулась до лікаря. У поліклініці Катя дізналася чекає дитину. Ну як не поділитися такою новиною з майбутнім татом? Подумалось, тепер зявився поважний привід перерахувати сімейний бюджет.
Дарма раділа. Ігор засмутився: такого не очікував. Просив зачекати з дитиною, наполягав на перериванні. Почала названювати і свекруха. Від неї замість прохань накази:
Не хочу я стати бабцею! Що це ти надумала? Дитиною сина тримати? Дарма! Все одно Ігор піде, не втримаш!
Куди піде? Чого це ви взяли?
Та знаю я свого сина. Він давно вже подивляється, куди б утекти подалі від такої, як ти. Тож роби як він каже, аліментів не побачиш.
В голові почало темніти оговталась Катя вже в лікарні.
Катрусю, нарешті очуняла, почула вона знайомий голос. Поруч сиділа лікарка сусідка свекрухи, Ганна Миколаївна.
Ой, Ганно Миколаївно Не знала, що ви тут працюєте
І краще б не знала, сумно посміхнулась жінка. Гадали, доведеться вибирати ти чи малюк.
Що?!
Все минулося, не хвилюйся. Розказуй, як дійшло до такого?
Вислухавши історію, лікарка порадила:
Плюнь ти на цю родину, Ігор не зміниться, а його мама всіх загнобить. Вона впевнена, що син їй винен усе. Батька свого вона з цим дістала, той на роботі й згорів. Син у неї такий самий не піде поперек матері.
Але він же одружився
Чесно? Дивуюсь, як наважився. Стільки дівчат від Ігоря тікали після першого візиту до Ірини Павлівни! Думай добре. До речі, Ігор що думає про дитину?
Після відповіді лікарка Ярославна пробурмотіла щось неприємне про маминого синка. І, немов після якогось магічного заклинання, Катя прийняла рішення впорається сама. Ігор, здається, вибір вже зробив.
Розлучення Катерина оформила, щойно вийшла на роботу. Ігор не наполягав зберігати сімю. А про те, що дитину врятували, жінка йому не сказала.
Минув рік після того, як Катя здобула волю. Вона гуляла в парку з маленькою донечкою.
Ну і зустріч, почула знайомий голос. Чому не даєш бачити онуку?
Бо це не ваша онука, спокійно відповіла Катя. Та дитина Вона, як і радили ви з Ігорем, не народилась. А це моя власна дівчинка. Бабуся в неї вже є.
Як ти можеш
Можу. Так вам так хочеться статус бабусі? Підберіть сину іншу дружину.
Катя йшла з посмішкою, не слухаючи докорів. Вона усвідомила: вчасно залишила маминого синочка й люблячу свекруху позаду. І вчинила правильно.
А головне: люди не змінюються, якщо самі цього не хочуть. І шанувати потрібно себе та свої кордони, бо сімя це партнерство, а не пожертва для чужих забаганок.
