Таксі зупинилося біля воріт кладовища. Хлопець, що вийшов із машини, підійшов до жінки, яка торгувала квітами:
Дайте мені дванадцять тюльпанів!
Заплативши, він, похиливши голову, пішов між могилами.
Рік тому Дмитро вважав себе найщасливішою людиною адже кохав і був коханим. Все змінилося в один день, коли його наречена Оксана загинула в аварії.
Лише через місяць Дмитро почав трохи оговтуватися, і лише завдяки підтримці колег зможив повернутися до роботи.
Біля надгробка сиділа на лавці її мати.
Добрий день, тітко Наталіє! промовив хлопець.
Здрастуй, Дмитре! Жінка кинулася до нього, припала до грудей і розплакалася.
А він дивився на фотографію на камені, де сміялася Оксана.
Трохи заспокоївшись, жінка допомогла йому розкласти квіти. Помовчали, потім вона зітхнула:
Одружений ще не був?
Ні. Не можу забути вашу доньку. Відчуваю, ніби вона кличе мене до себе.
Наталія сумно похитала головою. Те, що сталося тоді, вона памятала, як уві сні: лікарня донька на білому столі і вони з чоловіком, що стояли на колінах
Вона хотіла щось сказати Дмитру, але, побачивши його погляд, змовкла.
Хлопець закінчив академію МВС і вже два роки служив, недавно отримав звання капітана. Жив з батьками.
Трагедія з нареченою перевернула життя всієї родини. Син цілий рік не міг прийти до тями. Весь вільний час проводив у своїй кімнаті. І от сьогодні повернувся додому похмурий.
Дмитре, сідай вечеряти, вийшла в коридор мати.
Він кивнув і пішов умитися. Сів за стіл, а мати не витримала:
Ми з батьком сьогодні на кладовищі були і тут ж заклякла, побачивши його вираз обличчя.
Я теж до Оксанки ходив.
Сину, вже рік минув. Її не повернеш, а тобі жити треба.
Не можу, мамо. Вона ніби знову мене кличе.
Що ти кажеш? перелякалася жінка.
Та нічого Знаю, що ви з татом чекаєте, але поки що не час про це.
Дмитро допив чай і пішов до себе.
У поліції робота була нелегкою, іноді доводилось працювати й ночами. Він ліг, але сон не йшов.
А потім наснилася Оксана. Такі сни бували часто, але сьогодні все було інакше вона ніби благала про допомогу.
Прокинувся і схопився з ліжка.
Сину, що таке? злякалася мати.
Піду прогуляюся.
Вийшов із дому, і ноги самі понесли його кудись.
У парку він побачив трьох пяних хлопців, які оточили дівчину. Вона дивилася на них з жахом.
Що тут коїться? підійшов Дмитро.
В її очах замість страху зявилася надія.
Тобі чого? гаркнув один із хуліганів, але вже через мить лежав на землі.
Забирайте свого й геть звідси! голос Дмитра не залишав варіантів.
Ті швидко схопили товариша й зникли.
Дівчина стояла, схопившись за серце, потім тремт
