Загадане бажання
Вони зняли квартиру майже в самому серці Києва.
Подобається? запитав він, ледь встигнувши відчинити двері перед нею.
Квартира була просто розкішна, простора.
Оце так ти мене здивував! скрикнула вона. Це ж неймовірно! А поглянь, який вид з вікна! Та це ж мабуть шалено дорого?
Знаєш, дивно, але не дуже. Здавав мені її один дідусь. Каже, живе за містом на старій дачі.
Та годі, неважливо! Мені тут дуже подобається, промовила вона, дивлячись на нього теплими, жартівливими каріми очима.
Вранці він виїхав рано, а вона, випивши кави, вирішила зустрітися з подругами.
Після його відїзду їй стало якось не по собі в цьому ще чужому, необжитому домі.
Декілька разів навіть здавалося, ніби хтось стоїть за спиною, але вона відганяла ці думки.
Зробивши кілька вдалих селфі на тлі картин та антикваріату, вона зібралася та поїхала на побачення.
Подруги з захватом розглядали фото, базікаючи без перерви:
Ну дивись, яка люстра! Краса неземна!
А поглянь на ці картини Ой, а це хто? Дивись, там хтось стоїть за твоєю спиною.
Вона глянула на знімок. І справді за її плечима маячив нечіткий силует старої жінки.
Що це таке? переглянулися подруги.
Та годі вам, це просто тінь так лягла під час зйомки, змушено посміхнулася вона, але на душі знову стало тривожно. Вона згадала свої ранкові побоювання.
Наступний тиждень промайнув непомітно. Теплими вечорами вони гуляли центром, набережною, купували морозиво та поверталися пішки додому.
Вона звикала до нового житла.
Вихідні довелося провести вдома. Лляв дощ. Нікуди не пішли, замовили піцу та дивилися старі кіно.
Чоловік заснув на дивані, і вона прикорнула поруч.
Її розбудив удар грому, а потім блискавка освітила кімнату і вона побачила перед собою стару жінку.
Чоловік спав, а вона, скамяніла від жаху, не могла вимовити й слова.
Ну що, молода господинечко, як тобі тут живеться? тихо промовила старуха й, не дочекавшись відповіді, продовжила: Чи загадала ти бажання на новому місці?
Ні лише й вимовила вона, заковтуючи повітря.
«Яке ще бажання? Чоловік є, заробляють вони непогано, ще й свою однокімнатну здають. З дитиною, правда, не виходить вже кілька спроб ЕКЗ, але поки безрезультатно». Усі ці думки прокотилися в її голові за мить.
Гуркіт грому змусив її здригнутися. Блискавка освітила кімнату знову але старої вже не було.
Вона навіть не помітила, як заснула.
Ранок зустрів їх ясним сонцем і блакитним небом.
Лише краплі дощу на шибках нагадували про нічну зливу.
Слухай, я так чудово виспався на дивані. А ти? сказав він, готуючи каву.
Я теж, посміхнулася вона.
Вона почувалася чудово, а нічний випадок тепер здався їй просто сном.
До речі, як тобі ця квартирка? Я вже якось звик тут.
І мені дуже затишно. Нічого міняти не хочу.
Пару років тому, після чергової невдалої спроби ЕКЗ, психологиня порадила їм знімати житло.
Для емоційного оновлення.
Це була їхня третя орендована квартира.
Минув ще час, наближався Новий рік.
31 грудня чоловік повідомив, що ввечері завітає дідусь за грошима за наступні півроку.
Оце чудак, здивувалася вона. У Новий рік, ввечері.
Та годі, старий вже, кумедний. Нехай заходить.
Дід прийшов увечері, у руках тримав торт до речі, її улюблений.
Довелося ставити чайник.
За розмовою за вікном посипався густий сніг, і вона раптом запропонувала:
Залишайтеся з нами зустрічати Новий рік! Куди ж вам тепер іти в таку заметіль? І нам веселіше, а то ми вдвох точніше, майже утрьох, щасливо поправилася вона.
Пробили куранти, за вікнами затріщали салюти. Феєрверки, виблискуючи в шибках, віддзеркалювалися у відразах.
І раптом у глибині дзеркала вона знову побачила стару жінку. Та ледве посміхнулася їй, махнула рукою й розтанула у веселкових спалахах феєрверку.
Вона встигла лише непомітно посміхнутися у відповідь і помахати.
Більше вона ніколи не бачила ту стару.
**P.S.**
Якось, через кілька років, йдучи по вулиці, я зустріла старого знайомого.
Слухай, а памятаєш ту пару, що знімала квартиру недалеко? запитала я. Як вони?
Памятаю. Смішні люди. Не повіриш досі там живуть. Але фішка в тому, що й дідусь, господар квартири, тепер з ними. Старий вже, але з їхнім хлопчиком, як з онуком, возиться. У нього ж дружина давно померла, дітей не було.
Ось такі справи
