Ой, діточки мої, сідайте ближче, розповім вам казку, яку мені в домі для літніх сусідка по кімнаті розказала. Мене, стару, сюди родичі відправили, то тепер тільки слухаю різні історії та вам їх переказуватиму. А ця про Оксану, її чоловіка Тараса і про те, як вона себе знайшла. Слухайте уважно, бо історія не проста.
Сидить Оксана якось, телефоном гортає, на екрані море блакитне, пісок білий, ніби цукор.
Тарасе, подивись, яка краса! каже. Готель чудовий, уявляєш, прокидаєшся, а там
А Тарас у своєму смартфоні зарився, ледве підвів очі.
Оксано, я вже вирішив, буркнув.
Вона здивувалася. Вони ж тільки почали про відпустку говорити, бюджет рахувати. Оксана кожну гривню відкладала, від кави в кавярнях відмовлялася, щоб разом на море поїхати.
Що вирішив? питає, намагаючись усміхнутися. Щось краще знайшов?
Я на Балі лечу. Один, відрізав він, не піднімаючи погляду.
У Оксани аж дух сперло. Холод по спині поповз, липкий, огидний.
Як один? голос тріпочеться. Ми ж домовлялися разом Я копила
Тарас нарешті підвів очі холодні, без вогню.
Оксано, без істерик, каже, губи кривляться. Подивись на себе.
Оксана згорбилася, наче її вдарили. Вона ж не була товстою, жіночною, мякою. У тренажерному залі тричі на тиждень, їжу обирала, але не морила себе голодом, як моделі з його стрічки.
Що зі мною не так? тихо спитала, хоч і знала відповідь.
Він не вперше їй докоряв то живіт «не ідеальний», то стегна «завеликі», то радість її «наївна». Тарас усміхнувся, ніби насолоджувався.
У відпустку я лечу сам, каже. Тобі худнути треба, а не по пляжу ходити. Соромно перед людьми.
Слова, як удари. Оксана мовчала, дивилася на його чуже обличчя. Десять років шлюбу і все розбилося об його слова. Сліз не було, лише пустота. У голові як вона економила, мріяла про спільну подорож.
Зрозуміло, сказала, ніби чужим голосом.
Тарас, задоволений, знову в телефон уткнувся. Думав, переміг. А Оксана до вікна підійшла. Внизу Київ шумів машини, люди, життя. І раптом вона відчула себе вільною. Дістала телефон, подивилася на рахунок, про який Тарас не знав. Там було вдвічі більше, ніж на його Балі. Написала подругам: «Дівчата, хто зі мною на Гоа через тиждень?». Відповіді посипалися, мов зірки.
Два дні Тарас Оксану майже не помічав. Купальники вибирав, друзям хвалився, підписи до майбутніх фото складав. Думав, вона у мами, плаче, скоро приповзе вибачатися. Навіть не дзвонив. А Оксана тим часом речі зібрала, квитки купила. Тарас, валізи пакуючи, нерв
