Родинний секрет
Пятирічна Софійка прокинулася від шуму в квартирі. За вікном ще темно, але вона вийшла зі своєї кімнати й побачила біля ліжка мами людей у білих халатах. Оксана лежала нерухомо, не відкриваючи очей.
Мамо, матусю, прошепотіла дівчинка, мамо, прокидайся Їй стало страшно, й сльози самі покотилися.
Софійка бачила, як маму винесли на ношах і повезли до лікарні. Тато Богдан залишився з нею. Ще ввечері вона чула, як батьки сварилися. Чомусь постійно згадували імя Наталка це була сестра мами, якої вже давно не було. Софійка навіть бачила її фото на стіні у бабусі Ганни в селі.
Чому сварилися батьки, дівчинка не зрозуміла. Мама плакала, тато щось кричав. Усі заснули в розпачі, а тепер із мамою щось трапилося.
Тату, а що з мамою? запитала вона, всхлипуючи мужнє.
Розумієш, Софійко, у неї серце Слабке. Їй не можна хвилюватися. Іди в кімнату, ще рано, я потім розбуджу тебе до садочка.
Оксані справді зробилося погано вона не могла ні рухнутися, ні голосу подати. Богдан спав у кімнаті на дивані, а вона не мала сили покликати. Чому він раптом прокинувся й підійшов до неї невідомо. Він торкнувся її за плече, але вона не реагувала. Тоді він схопив телефон і викликав швидку.
Вранці Богдан збирався на роботу, а доньку треба було відвести до садочка. На щастя, садок був поруч. Він відчинив двері, підштовхнув її:
Біжи, донечко, самі переодягнешся. Я вже запізнююсь. Ввечері заберу тебе й поїдемо до мами.
На роботі він наче забувся, тільки недосип давався взнаки. До нього підійшла Іринка, диспетчерка й його пасія. Молода, гарненька, жвава після одного корпоративу Богдан опинився в її однушці. Він памятав, як увесь вечір вона крутилася біля нього, і йому це, звісно, подобалося.
Богдан працював далекобійником, а з Іринкою бавився вже близько двох років. Дружина не знала про зраду, але, мабуть, відчувала. Напередодні вони посварилися вона дізналася, що він повернувся з рейсу раніше, але чорт потягнув його затриматися в Іринки.
Оксана йшла з роботи й зустріла Марічку, яка працювала бухгалтеркою на підприємстві чоловіка. Заговорили, й та ненароком проговорилася:
Твій чоловік учора з рейсу повернувся, путевку забув здати
Як учора? Його ще нема вдома! здивувалася Оксана.
Та я його машину бачила Марічка зразу зрозуміла, що наговорила зайвого. У гаражі всі знали, що Богдан крутить з Іринкою.
Ой, Оксанко, може, й помилилася Марічка швидко пішла, а Оксана дивилася їй услід.
Увечері, коли чоловік прийшов, вона одразу накинулася:
Де ти був? З рейсу вчора повернувся
Звідки тобі це? Хто набрехав?
Мені сказали! Не буду тобі здавати, хто!
Слово за слово і сварка розгорілася не на жарт. Софійка чула все зі своєї кімнати. Батьки інколи сварилися, і вона не виходила, як їй казала мама. Але цього разу було гірше.
Оксана вибила з чоловіка зізнання. Можливо, якби він не сказав правди, з нею б нічого не сталося. Але вона все приймала близько до серця.
Ввечері Богдан забрав Софійку з садочка, і вони поїхали до лікарні. Оксана лежала бліда, під крапельницею. Дівчинці було шкода маму. Та слабо посміхнулася доньці, а на чоловіка глянула холодно.
Богдан уже вирішив він піде від Оксани. Іринка наполягала, щоб він переїхав до неї вона чекала від нього дитини. Але поки він не міг сказати дружині лікар суворо наказав не хвилювати її.
Минали дні. Поки Оксана була в лікарні, Богдана не відправляли у рейси. Він із Софійкою кілька разів відвідав дружину. Потім приїхала бабуся Ганна, його теща, і сказала онуці:
Софійко, посиди у своїй кімнаті, мені треба поговорити з татом.
Дівчинка пішла. Спочатку було тихо, але потім вона почула, як бабуся знову згадує Наталку, а тато грубо щось відповідає.
Ганна дізналася, що зять давно зраджує її доньці. Спочатку не втручалася, але коли Оксана потрапила до лікарні приїхала. Богдан поводився нахабно, казав, щоб вона не лізла не в свою справу.
Оксану виписали, але працювати їй заборон
