Моя теща вирішила переїхати до нас, а свою квартиру віддати доньці.
Мій чоловік, Олексій, виріс у великій родині. Теща народжувала дітей аж до появи нашої Софійки. Дивна тактика, але не мені судити.
Коли ми одружилися, я думала, що мені пощастило. Олексій здавався відповідальним, сміливим і сильним. Він знав, що таке родина, але не міг відірватися від матері та сестри. Як теща не дуже турбувалася про синів, але щастя доньки завжди було на першому місці.
Софійці було десять, коли ми познайомилися. Спочатку вона не заважала, але через пять років все пішло шкереберть. Вона не хотіла вчитися, товаришувала з сумнівними особами, і мій чоловік мусив брати участь у її вихованні. Теща могла подзвонити серед ночі, щоб він негайно їхав рятувати ситуацію.
Я сподівалася, що Софійка подорослішає, вийде заміж, і все налагодиться. Та не тут-то було! Коли вона знайшла собі хлопця, теща вимагала, щоб сини зкинулися на весілля, бо в неї грошей не було. Наречений Софійки був з небагатої родини, тому молодята оселилися в тещі.
Але незабаром вона зрозуміла, що жити разом справжнє випробування. Тоді в неї зявилася ідеальна думка: переїхати до нас, а квартиру залишити доньці. Що там те, що я купила цю оселю на свої важко зароблені гроші, а Олексій не вклав жодної копійки. Найдивніше він цілком задоволений таким рішенням! Каже, мати допоможе нам із домашніми справами.
У нас трикімнатна квартира, але я не хочу жертвувати комфортом і ділити свій простір. Теща переконана, що ми зобовязані її прихистити, бо Олексій старший син і має дбати про батьків.
Я люблю чоловіка і не збираюся розлучатися. Але як йому пояснити, що жити з тещею це пекло? Може, у вас є порада?
