У моєму житті було три серйозні стосунки. І в кожних із них я думав, що стану батьком. Але щоразу, коли стосунки доходили до серйозних розмов про дітей, врешті-решт я йшов геть.
Перша жінка, з якою я був, уже виховувала маленьку донечку. Мені тоді було 27. На початку я навіть не задумувався про це серйозно. Потроху звик до її розпорядку, до режиму дитини, до нових обовязків. З часом ми почали обговорювати можливість мати спільну дитину, але місяці йшли, а нічого не виходило. Вона першою пішла до лікаря. У неї було все в нормі. Потім почала питати, чи обстежувався я. Я відповідав, що не треба, що все буде. Але з часом всередині наростав дискомфорт я ставав дратівливим, нервовим. Почали з’являтися сварки. Якось я просто зібрав речі й пішов.
Другі стосунки були іншими. Вона Оксана не мала дітей і з самого початку ми чітко казали одне одному, що хочемо сімю. Минали роки, ми намагалися багато разів. Кожен негативний тест замикaв мене в собі. Оксана почала плакати дедалі частіше. Я почав уникати цієї теми. Коли вона запропонувала піти разом до спеціаліста, я відповів, що вона перебільшує. Почав затримуватись вечорами на роботі, ігнорував її, відчував себе в полоні. Через чотири роки наші шляхи розійшлися.
Третя жінка Галина вже мала двох синів-підлітків. Вона з самого початку сказала, що не проти залишитись без спільних дітей. Проте тема все одно спливла. Я сам її підняв. Мені хотілось собі щось довести. Та й цього разу нічого не сталося. Серед цих людей я знову почувався чужим, немов займаю не своє місце.
В усіх цих стосунках повторювалося майже одне й те ж саме. То було не лише розчарування. То був страх. Страх сісти перед лікарем і почути, що справа у мені.
Жодного разу я не зробив аналізи. Жодного разу нічого не підтвердив. Я краще звик йти, ніж дізнатись відповідь, якої, можливо, не зможу витримати.
Зараз мені вже за сорок. Я дивлюсь на своїх колишніх, на їхні родини, на дітей, які не мої, і іноді думаю: чи насправді мені то все набридало… чи просто бракувало сміливості залишитись і прийняти, що, можливо, проблема була в мені.
