Сьогодні я остаточно попрошу в Насті розлучення, моя кохана, благав Геннадій свою кохану Оксану. Тільки заспокойся, не хвилюйся даремно, я не маю жодного бажання сваритися з тобою.
Вона сумно глянула на нього.
Ці нескінченні обіцянки виснажили мене. Скільки можна тягнути? Ми разом вже не перший рік час вирішувати. Якщо не збираєшся йти від дружини, скажи чесно і ми розійдемося.
Ні, не кажи так! Я давно вирішив тільки з тобою. Просто обставини заважали.
Гену, я не дурна школярка, щоб вірити в гарні слова. Я йду. Очи Оксани наповнилися сльозами. Їй було боляче, але вона не бачила іншого виходу.
Не роби поспішних висновків! Сьогодні ж усе вирішу.
Оксанко, ти моє єдине бажання, Геннадій міцно обійняв її. Вона мала рацію час визначитися.
Додому він повернувся пізно. Теща вже спала, а Настя сиділа на дивані, пила чай і дивилася серіал.
Добрий вечір, привіталася вона. Знову затримався? Багато роботи?
Настю, нам треба поговорити. Зараз.
Добре, тільки дай заварити тобі чаю.
Не треба, я вже повечеряв.
Він сів поруч.
Ми разом майже тридцять років. У нас двоє чудових дітей, які живуть за кордоном. Ми пройшли багато, але завжди підтримували одне одного.
Настя уважно дивилася на нього.
Почуття згасли. Залишилася лише повага. У тебе інша? спокійно запитала вона.
Так, зізнався він. Ми разом два роки. Це справжнє кохання. Я не планував, але
Ти щасливий з нею?
Так.
Мовчанка затяглася.
Давай розлучимося, сказав Геннадій.
Добре, просто відповіла Настя. Насильно милим не будеш. Кожне твоє слово як ніж у серце.
Настю, давай без скандалів. Я не зможу пояснити
Я підпишу папери, але з однією умовою.
Якою?
У мами скоро ювілей. Сімдесят років. Хочу, щоб свято пройшло без наших чвар.
Згода. Я поважаю тещу.
І ще одне.
Геннадій підняв брови.
Хочу, щоб перед святом ми поводилися, як щаслива родина. Квіти, сміх, спільні вечері. Лише два з половиною місяці.
Він, неохоче, погодився. Вона не влаштовувала сцен і він міг поступитися.
Домовились.
Наступного дня він запросив Оксану на обід.
Я попросив у Насті розлучення! зраділа вона. Коли переїдеш до мене?
Ми вирішили почати процес після ювілею тещі. Через два з половиною місяці.
Що за нісенітниця? Це буде тягнутися вічно?
По-перше, не кричи. По-друге, я поважаю її бажання.
А мене ти питав? Я не запасний варіант!
Оксана розпалилася.
Гаразд. Але весь цей час ми не бачимося. Жодних зустрічей.
Навіщо так?
Ти думаєш, я дурна? Твоє сидіння на двох стільцях закінчується.
Добре. Побачимось через три місяці.
Він вийшов. Вона не бігла за ним.
Наступні тижні в родині Коваленків пройшли, як у казці. Геннадій грав роль ідеального чоловіка.
Зятю, я вже забула, які смачні у тебе тости! сміялася теща.
Він навіть став рідше думати про Оксану.
Гено, поставиш суп у холодильник? Я трохи відпочину, сказала Настя.
Ти бліда Щось не так?
Все гаразд
Вона знепритомніла.
Настю!
Він підхопив її.
Просто запаморочилося
Їдемо до лікарні!
Ні, допоможи мені лягти.
Він відніс її у спальню.
У наступні дні Геннадій по-справжньому турбувався.
Ти погано виглядаєш. Давай зробимо обстеження.
Пізніше. Зараз важливіше свято.
Телефон задзвонив. Оксана.
Тобі добре без мене? Два місяці мовчанки.
Зараз не час. Поговоримо пізніше.
Його думки були лише про Настю.
Ювілей пройшов ідеально.
Зятю, найкраще, що зробила моя Настя вийшла за тебе, сказала теща.
Наступного дня Настя зникла.
Вона поїхала до подруги, сказала теща.
Ввечері Настя подзвонила.
Не хвилюйтеся. Я вас усіх дуже люблю. Ви найцінніше в моєму житті.
Він не міг заснути.
Опівдні дзвонив телефон.
Це Третя обласна лікарня. Вашій дружині провели операцію. На жаль, ми не встигли врятувати її.
Геннадій не вірив своїм вухам. У вітальні теща плакала.
Ви знали?
Так. Вона просила мовчати.
Я її кохав! Я не встиг сказати
Вона відчувала, прошепотіла теща.
Як же так Він хотів кохати, але було вже пізно.
