Я більше не стоятиму біля плити для всіх! Відтепер готую тільки для себе!

Я більше не готую для всіх! Лише для себе та Софійки.

Це ще чому? розлютився Богдан.
Бо в нашій родині кожен сам за себе. Тепер живіть так!

Мамо, де сніданок? Іванка увірвалася до спальні без стуку. Я запізнююсь до школи!

Оксана спробувала підвестися, але в голові закрутилося. Термометр показував тридцять вісім і два. Горло пече, у грудях хрипить.

Іванко, я хвора Візьми що-небудь з холодильника.

Там нічого немає! Лише йогурти для маленької! Донька стояла, схрестивши руки. Ти завжди тільки про неї й думаєш!

З кімнатки почувся плач. Софійка прокинулася. Оксана змусила себе встати. Ноги підгиналися, перед очима плив туман.

Оксан, де моя сорочка? Богдан виглянув із ванної. Блакитна, у смужку?

У шафі має бути

Нема! Ти її вчора прасувала?

Оксана притулилася до стіни. Вчора вона цілий день провела з температурою, доглядаючи молодшу.

Ні, не встигла.

От добре! У мене нарада! Чоловік сердито грюкнув дверима.

Софійка плакала дедалі голосніше. Оксана поплелася до дитячої, взяла доньку на руки. Дівчинка притиснулася до неї, схлипуючи.

Мамо! крикнула Іванка з кухні. Тут взагалі немає нічого! Навіть хліба!

Гроші на столі, купи собі по дорозі.

Я не заходитиму в магазин! У мене контрольна! І взагалі, це твоя робота годувати нас!

Оксана мовчки пішла на кухню, тримаючи Софійку. Дістала з морозилки котлети, поставила пательню.

І макарони звари! наказала Іванка, не відриваючись від телефону.

Поки варився сніданок, Богдан вийшов зі спальні в помятій сорочці.

Довелося вдягнути цю. Виглядаю, як бомж. Дякую тобі!

Оксана мовчала. Говорити було боляче, а сили вже не було.

У Марянни сьогодні день народження, оголосила Іванка, накладаючи собі макарони. Я після школи піду до неї. Повернуся пізно.

Іванко, мені дуже погано. Може, залишишся вдома? Допоможеш із сестрою?

Ой, точно! Я півроку чекала на цю вечірку! До того ж, я не просила сестру! Це ваші проблеми!

Донька схопила рюкзак і вилетіла з квартири, грюкнувши дверима.

Богдан доїдав, проглядаючи новини в телефоні.

Богдане, може, сьогодні раніше повернешся? Мені дуже погано.

Не можу. Після роботи корпоратив. Службові обовязки.

Але ж я хвора

Випий парацетамол. Ти ж не лежача, справляйся якось.

Він поцілував її у скроню гарячу, вкриту потом і пішов.

Оксана лишилася сама із трирічною донькою. Софійка вимагала їжі, уваги, ігор. Вона робила все на автоматі, відчуваючи, як сили залишають її.

На обід температура піднялася до тридцяти девяти. Оксана ледве нагодувала дитину, поклала її спати й звалилася на диван. У голові било, серце шалено калатало.

Телефон задзвонив. Повідомлення від Іванки:
«Мамо, дай грошей на подарунок Марянні! Терміново!»

Оксана не відповіла. Не було сил навіть взяти телефон.

Увечері першим повернувся Богдан. Під мухою, веселий, з пакетом із магазину.

Купив пива і чіпсів! Сьогодні матч! Він плюхнувся на диван, увімкнув телевізор.

Богдане, погодуй Софійку, будь ласка. Я не можу підвестися.

Що, зовсім погано? нарешті подивився на дружину. Чого ти така червона?

Температура висока. Весь день

Ну, викликай швидку, якщо зовсім кепсько. А де донька?

У ліжечку. Скоро прокинеться.

Добре, погодую. Але нехай спершу прокинеться.

Софійка прокинулася за півгодини. Плакала, кликала маму. Богдан неохоче відірвався від телевізора, взяв її на руки.

Чого ревеш? Іди до тата!

Але дівчинка рвалася до мами, плакала ще голосніше. Богдан розгубився.

Оксан, вона до тебе хоче!

Дай їй печиво з шафки. І сік.

Де? Я не знайду!

Довелося встати. Світ захитався, вона ледве втрималася. Дістала печиво, налила сік. Софійка заспокоїлася.

Іванка повернулася після півночі. Оксана не спала температура не давала.

Чому не відповіла на повідомлення? накинулася донька з порога. Мені довелося просити гроші в мами Марянни! Сором!

Іванко, у мене весь день температура

І що? Телефон взяти не могла? Це ж дві секунди!

Наступного ранку Богдан розбудив її, торсуючи за плече.

Вставай! Мені на роботу, а Софійка реве!

Температура впала, але слабкість залишилася. Оксана встала, взяла доньку, почала одягати.

А сніданок? спитав чоловік.

Зроби сам. Я відведу Софійку в садочок.

Сам? Я не вмію! І часу немає!

Навчишся.

Щось у її голосі змусило Богдана замовкнути. Він буркнув щось і пішов на кухню.

Коли Ок

Оцените статью
Я більше не стоятиму біля плити для всіх! Відтепер готую тільки для себе!