Я це не буду їсти, – промовила свекруха, з відразою дивлячись на страву

Я цього не їстиму! з гримасою оглянула страви свекруха.

Що це таке? Надія Скрипник зморщила ніс, ніби перед нею поставили відро сміття.

Борщ, усміхнулась невістка Олеся, знімаючи кришку з глиняного горщика й розливаючи гарячий, наваристий бульйон. Готувала з овочів із власної грядки.

Та яка різниця! зневажливо махнула рукою свекруха. Хоча, звісно, копаться у землі то ще той труд.

Безперечно, легко відповіла Олеся. Але якщо це твоє захоплення, то й клопіт у радість.

“Твоє” ключове слово, фыркнула Надія, стиснувши губи. Для кого ти цю страву варила?

Для нас. Багато не зварила якраз на дві порції.

Не їстиму цю буру кашу! відмахнулась свекруха, відступаючи на крок. Що там плаває не розібрати! Вона удавано зідхнула й затулила рота, ніби побачила щось огидне.

Олеся лише закатила очі.

З Марком, сином Надії, вона познайомилась півтора роки тому. Закохались настільки, що через місяць уже розвязали паперові справи й побрались без розкошів.

Гроші, які зекономили, вклали у мрію невеличкий будиночок у селі, який облаштовували по трохи.

За цей час Олеся бачила свекруху лише чотири рази. Так само, як і Марко. Три з цих візитів вона сама ініціювала, наполягаючи навідатись до мами на свята.

Надія вважала шлюб синочка дурістю. Але вплинути на дорослого чоловіка не могла, тому чекала “неминучого розпаду”.

Та розпад не наставав, і це починало дратувати.

Надія не розуміла, що Марко знайшов у “цій селючці”, і як Олесі вдалось його причарувати.

Її син був вродливим хлопцем, завжди оточений гарними дівчитами з міста.

Свекруха й сама була міщанкою до мозку кісток, і виховувала Марка так само. Інстинкт підказував: синові вже набридло це селянство, і варто лише підштовхнути все повернеться на свої місця.

Після такого досвіду, впевнена Надія, він знайде собі жінку, з якою вони зможуть порозумітись.

Але треба поспішити, а то хитра Олеся ще й дитиною його привяже!

Тож Надія вигадала план: приїхати в гості без запрошення, бо її ж не кликали на новосілля.

Олеся нагадала, що дзвонила двічі, але свекруха щоразу відповАле ні, так швидко вона його не відпустить Надія вирішила, готуючись до нової битви.

Оцените статью
Я це не буду їсти, – промовила свекруха, з відразою дивлячись на страву