З Вадимом ми почали зустрічатись ще під час навчання в університеті. Якось відразу все так стрімко розвивалось, що деякі моменти мене навіть лякали. Особливо, коли після святкування «5 місяців разом» я побачила на тесті на вагітність дві смужки.
Я була дуже розгублена і збентежена, але радувало хоча б те, що коханий відразу зробив мені пропозицію. Весілля вирішили не робити. Для чого ці зайві витрати? Пішли розписались і потім посиділи тихенько із батьками.
На той момент ми обоє були студентами, проте Вадим підробляв. Грошей, звичайно, у нас не було, аби орендувати власну квартиру, про купівлю і взагалі мовчу. Тому довелось переїжджати жити у трикімнатну квартиру свекрухи.
Я не хочу сказати, що Валентина Михайлівна погано до мене ставилась чи якось принижувала, але у її домі я не знала, куди мені іти і що робити, як такого права голосу у мене не було і я не відчувала себе господинею.
Всі важливі питання чоловік обговорював із своєю мамою за моєю спиною. Я у домі була скоріше декорацією. А коли народилася дитина, то свекруха стала критикувати кожен мій крок щодо її виховання. Не так годую, не так качаю, не так прибираю. Потім почались претензії, що за дитиною я мало уваги приділяю чоловікові.
Вадим спочатку дійсно весь час мене заспокоював, підтримував, намагався поговорити із матір’ю. А потім став байдуже ставитись до цього всього і зовсім не звертати уваги на те, що така атмосфера мені некомфортна.
Ось в такому ритмі ми прожили п’ять років. Потім відійшла у засвіти моя бабуся. І після неї у спадок залишився дім. Тому ми з Вадимом і дітками вирішили переїхати жити туди. І тоді я знову побачила на тесті дві смужки. Коли народилась третя дитина, то самій справлятись мені стало дуже і дуже важко. Тож чоловік почав наполягати на тому, аби ми повернутись жити до його матері. На що я ніяк піти не могла.
Ми знову посварились через це і Вадим сказав мені, що я думаю лише про себе. Валентині Михайлівні потрібна допомога, бо у великій квартирі вона залишилась зовсім одна. Я це прекрасно розумію, але пожертвувати своїм комфортом і щастям просто не можу.



