Як то захворів? Як він себе почуває? здивувалася свекруха. Спить. Та нічого страшного, трохи температура, звичайна справа, зима ж на дворі. Та це ж не просто зима! Це через твою роботу таскаєш усю заразу з того магазину! Скільки разів тобі казати знайди іншу справу!
Марійка дрімала, коли раптом почувся гуркіт хтось відчинив двері! Вона протерла очі й глянула на годинник щойно восьма ранку!
Василю, любій, це ти? здивовано спитала вона, прислухаючись до шерехів у хаті.
Відповіді не було. Лише почулось, як хтось увійшов у ванну кімнату й затих
Марійка накинула свій домашній халат і побігла боса до ванни.
Вона розчинила двері й аж застигла від побаченого.
Її Василь стояв перед дзеркалом, розтягнувши рота й уважно розглядаючи свій язик.
Маріє, а правда, що коли людина хворіє, то в неї язик білий? запитав він.
Ти що захворів? зі сну промовила вона.
Мабуть так, відповів Василь і тривожно торкнувся чола. Мені треба градусник. Де він у нас? Давай, я ляжу. З роботи відпустили. Може, лікаря треба покликати.
Марійка дістала термометр. Так і є 37 і 2. Ну от, зима, Василь зляг. Лікарка прийшла за годину, виписала лікарняний.
Вона подзвонила матері:
Може, забереш Андрійка з садочка? Додому йому не можна Василь хворий.
Мати аж засяяла вона обожнювала онука, жила сама, і Андрійко був для неї світлом у вікні.
А що з Василем? Щось серйозне?
Та ні, звичайна застуда. Лікарка була, виписала ліки, пропила процедури, відпочиватиме.
А ти як? занепокоїлася мати.
Та все гаразд! Мені ще на роботу у другу зміну, попрошу свекруху, щоб заглянула до Василя ввечері. От і цілий тиждень на вечірніх. Ну добре, дякую, мамо, домовились.
Що ж робити? Треба зварити легенький суп на курчатині, а значить, треба ще забігти до крамниці, окрім аптеки. Дістати з морозилки курчачі ніжки, купити моркву й буряка.
В аптеці вона взяла все необхідне. В обід розбудила чоловіка.
Василю, вставай, поїж трохи, штовхнула його за плече.
Збентежений Василь сів на ліжку.
Ой, мене трохи нудить! Може, принесеш суп сюди? Не можу дійти до кухні.
Невже так погано? Гаразд, зараз. Потім температуру поміряєш
Поївши, він перевірив все те саме, 37 і 2. Марійка дала йому таблетки. Василь повернувся до стіни й знову заснув. Ну, слава Богу. Тільки б їй не захворіти йому лікарняний оплачують повністю, а от у неї в крамниці так не вийде. А в сімї борги, хворіти Марійці не можна. Вона подзвонила свекрусі:
Ганно Іванівно, Василь захворів. Якщо що ввечері зайдіть до нього. У нас пізніше покупців багато, мені не додзвонитися.
Як то захворів? У якому стані? ахнула свекруха.
Спить. Та нічого серйозного, температура невелика, просто зима почалася.
Та це ж не просто зима! Це через твою роботу несеш заразу з-під каси! Скільки разів казати кидай цю справу!
Ганно Іванівно, я ж не хвора! Та ви ж самі казали, що Василь у дитинстві миттєво міг занедужати. Морози настали, то й підхопив.
Щоб не роздувати суперечку, Марійка швидко закі
