30 червня
Сьогодні почуваюся дивно і незатишно. Таке враження, що Світлана, мама дружини нашого сина, зовсім вирвала його з нашого життя.
Після того, як наш син Олег одружився, він усе рідше зявляється вдома. Тепер він весь час проводить у тещі. Світлана завжди потребує якоїсь термінової допомоги! Я навіть і уявити не можу, як вона дожила до дня, коли дочка вийшла заміж, якщо з такими клопотами звертається до Олега.
Олег і Оленка вже другий рік живуть разом. Одразу після весілля вони переїхали в окрему квартиру, яку ми з чоловіком придбали для Олега ще коли він вступив до Київського університету. Ми завжди підтримували сина, були йому опорою у всьому. Ще до одруження він жив сам квартиру було близько до його роботи.
Не скажу, що не сприймала Оленку, але тоді мені здалося, ця дівчина емоційно ще не готова до сімейного життя, хоч Олег всього на два роки старший. Оленка часто поводилася як дитина: ображалася, капризувала без видимих причин. Я тільки дивувалася, як мій мудрий і терплячий Олег упорається із цією малечею?
Познайомившись із нею й, головне, з її мамою, я все зрозуміла. Хоча Світлана майже ровесниця мені, поводиться вона теж дуже інфантильно: все життя якісь образи, розлучення, пусті балачки. Коли Оленка виходила заміж за Олега, Світлана вже мала шість розлучень за плечима.
Тем для розмов у нас із нею майже немає у кожної свій світ. Єдиний контакт між нашими сімями ввічливі привітання на весіллі дітей.
Почалися тривожні дзвіночки ще до весілля: Оленка постійно тягнула Олега до своєї мами то кран у кухні треба полагодити, то розетку поміняти, то поличка впала на кухні. Я не втручалася в домі справді немає чоловічої руки, допомога доречна.
Але, з часом, ці поломки у тещі не припинялися. Олег усе рідше став до нас навідуватися, мотивуючи це тим, що і так зайнятий у Світлани. Згодом вони навіть усі свята стали відзначати у тещі вдома, а у нас: я, чоловік і моя мама.
Будьмо відверті, було прикро, що син ігнорує наші сімейні свята, але найбільше боліло, коли Олег відмовляв допомогти нам.
Одного разу ми купили новий холодильник і попросили Олега допомогти занести його додому. Він спочатку погодився, але за кілька годин передзвонив і сказав, що не може їде з дружиною до її мами, бо в неї протікає пральна машина.
Коли я почула, як Оленка сказала синові в слухавку: «Твої батьки не могли викликати вантажників?», у мене здригнулося серце. Згодом Олег таки прийшов, але засмучений.
Тату, ти не міг би замовити машину? Тепер я мушу сам все робити!
Мені стало ніяково Чому Світлана сама не зателефонувала майстрові? Невже таких фахівців у її світі не існує? Олег пояснив, що нині скрізь обманюють беруть гроші, але нічого не ремонтують.
Відтоді в мого чоловіка урвався терпець. Сказав Олегу, що, мовляв, Світлана може нічого не знати про холодильники, але вівці вміє рахувати, бо цілу отару стрігла так вправно вона вміє маніпулювати нашим сином. Олег сильно образився на тата й одразу пішов. Я не втручалася тоді, бо, відверто кажучи, і чоловік мав рацію, хоча міг би висловитися обережніше. Нові родичі вішаються на шию Олегові, а про нашу підтримку й нагадати ніколи.
Відтоді Олег з батьком вже понад два тижні не спілкуються. І ніхто не хоче зробити крок до примирення першим. А я розриваюся між двома коханими чоловіками: чоловік має рацію, але і син не винен, що його так затягнули у цей водоворот дрібязкових проблем і маніпуляцій.
Чоловік навідріз відмовляється телефонувати синові першим, а Олег теж не хоче миритися, поки батько не вибачиться. І в цій ситуації найкраще живеться тещі. А моє серце ковтає тривога чи зможу я повернути сина ближче до нашої родини, чи це вже назавжди?
