**ЛЮБОВЬ ПРОКЛЯТА**
Що тепер буде? тривожно промовила Олеся, скоріш до себе, ніж до коханого.
А що? Пошлю до тебе старост. Чекай, спокійно відповів парубок.
Олеся повернулася з побачення (яке згодом перевернуло її життя) весела та загадкова. Двом молодшим сестрам розповіла у деталях про зустріч із Борисом.
Сестри знали, що Олеся божевільно кохала його. Борис обіцяв одружитися восени, після важливих робіт у селі.
А тепер, коли сталося таке близьке побачення на сіновалі, парубок просто зобовязаний був зробити їй пропозицію.
Та Поля вже зорали, врожай лежав у коморах, наближався Новий рік, а старост як не було, так і нема
Мати Олесі, тітка Галя, почала помічати в старшій доньці зміни. Завжди жвава, вона стала сумною та якось нерівно погладшала. Відбулася розмова по душі. Після гіркої зізнання Олесі, тітка Галя вирішила сама подивитися у вічі майбутньому «зятеві». І заодно зясувати, чи старости не заблукали десь?
Не довго думаючи, вона пішла до сусіднього села, де жив Борис. Його мати, нічого не підозрюючи, привітно зустріла гостю. Тітка Галя вилила усе, що думала, і обидві жінки обурилися на парубка. А він у відповідь лише знизав плечима:
Звідки мені знати, чий у Олесі дитя? У селі багато хлопців. Що ж тепер, усіх дітей за своїх вважати?
Тітка Галя аж затремтіла від люті
Вийшовши з хати назавжди, вона лише кинула Борису:
А щоб ти, негіднику, віку свого не одружився!
Можливо, ті слова розгніваної матері долетіли до небесної канцелярії. Борис згодом одружувався аж чотири рази
По обличчю матері Олеся здогадалася, що розмова двох жінок не скінчилася добром. Тітка Галя суворо наказала донькам:
Батькові ні слова! Розберемося самі.
Олесю відправляли до родичів у Вінницю. Коли дитина народиться, залишиш її в пологовому. Інакше селянки будуть пересуди проклинати до кінця віку. А там побачимо. Дай Боже, все владнається. Ох, доню, гріх солодкий, а люди лихі
Чоловік тітки Галі, Денис Васильович, був на селі шанованою людиною. Учителював у школі, був суворий, але справедливий. Усі зверталися до нього по імені-по батькові, шанували і приходили за порадою.
І раптом власна донька з дитиною на руках! Ганьба на все село!
Тож тітка Галя вирішила відправити провину доньку до міста. Чоловікові ж сказала:
Нехай Олеся їде на заробітки. Тож уже не дитина двадцять минуло.
За молодшими доньками (усі були однолітками) тітка Галя почала пильніше доглядати.
Та чи втопишся? Середня, Марічка, незабаром поїхала за розподілом у Чернігів, а молодша, Соломія до Києва.
У селі кожне слово лунає ехом. Незабаром чутки дійшли й до Дениса Васильовича. Від власних учнів він дізнався, що в його родині непорядки.
Не поставиш вартівника біля чужих вуст
Як ти могла таке вигадати? Дитину у дитбудинок? Це ж твоя первая онука! Щоб за тиждень я побачив дівчинку в нашому домі!
Тітка Галя не очікувала такої реакції чоловіка. Хоч сама проплакала весь минулий рік. ЗнаАле минули роки, і з часом Аня зрозуміла, що справжнє щастя це не батьківське імя, а любов, яку подарував їй Федір, чоловік, що став для неї справжнім татом.
