Зрада, дубль два
Подруги Оксана і Марія їздили на роботу разом. Марія за кермом відповідальна, серйозна, гарна. Оксана жвава, трохи безтурботна, але приваблива. Познайомилися в офісі, працювали вже майже десять років у одному кабінеті, де крім них ще дві колеги.
Обидві неодружені, діти виросли й жили своїми сім’ями. Марія поховала чоловіка сім років тому загинув у аварії. Більше про шлюб не думала.
«Маріє, тобі треба знайти чоловіка для душі, не кажу вже про весілля, але хоча б зустрічатися», часто говорила Оксана, яка ніколи не втрачала надії на нові стосунки.
«Навіть думати про це не хочу. Ми з чоловіком були, як дві половинки, тепер я його втратила, й більше для мене нікого немає», відповідала подруга сумно.
Оксана приваблива, струнка, освічена й вільна. Вісім років тому розійшлася з чоловіком, коли несподівано раніше повернулася з села від матері й застала його в компанії іншої. Скандалів не було просто викинула його речі за двері. Квартира була її, тому подала на розлучення. Були в неї й інші чоловіки, але ніхто не виявлявся тим самим.
Недавно Оксана відсвяткувала «ягідний ювілей» сорок пять років. Вона старша за Марію на два роки. Святкували в ресторані, все пройшло чудово.
Сорок років вона теж відзначала в ресторані, хоча Марія її відмовляла.
«Оксанко, ти не боїшся? У народі кажуть, що сорок років не святкують. А ти збираєшся влаштувати вечірку?»
«Маріє, ну що за бабські казки! Якщо на все звертати увагу, життя буде несмачним», сміялася Оксана.
У той вечір у ресторані за іншим столом сиділо кілька відвідувачів. Серед них привабливий чоловік, схожий на кіноактора. Марія не помітила, коли Оксана притягла його до їхнього столика.
«Де ти його взяла?» пошепки запитала Марія.
«Сам запросив на танець. Я сказала, що в мене ювілей, а він обіцяв подарунок», усміхнулася подруга.
Після ювілею Оксана почала зустрічатися з Андрієм. Уже на другому побаченні з’ясувала, що він одружений.
«Ми з дружиною збираємося розлучатися, у нас не склалося. Дорослі діти, нас майже нічАле через місяць вона знову пішла до нього, і цього разу Марія лише гірко зітхнула, знаючи, що історія повториться.
