Я не памятаю, бо цього не було! серйозно промовив Рижак, дивлячись на неї чесними старіючими очима.
Розмова якось одразу затихла, і кожен пішов своєю дорогою.
«Навіщо він збрехав? думала Галина. Адже по очах було видно, що бреше!»
Хочеш, я стану твоїм Костом? запропонував одинадцятирічний Петрик Рижак дівчинці з класу, Галині Соколенко, яка йому подобалася.
Яким ще Костом? здивувалася Галина.
Ну, як? Ти що казку не читала? Там його зачарувала снігова королева! А Галина його рятує!
Галина рятує? Його рятує Марічка! з презирством відповіла Соколенко. Оце мені Андерсен!
Та яка різниця? Галина, Марічка? махнув рукою Рижак, не зациклюючись на дрібницях. Я питаю: ти хочеш, щоб я був твоїм Костом?
Дівчинці не хотілося: Петрик був вухатим, худорлявим і явно нижчим за неї. Хоча такого рятувати було б легше.
А вона міцна, на півголови вища: як же їм тепер разом ходити після рятувальних операцій? Соромитися?
Та ні! До того ж її серце вже було зайняте іншим двієчником Миколою Груздиком.
До речі, він стояв недалеко і цікаво прислухався до суперечки.
І Галя, поправивши бант, зневажливо сказала а Микола ж чув:
Оце мені, Кость! Та ти навіть на роль оленя не годишся! Тож іди, Костю, і не кашляй!
Микола реготав на весь двір, а Петрик перелякано глянув у його бік і зник. А наступного дня, на весь клас, «привселюдно» назвав Соколенко Галею-маскалею: я мстю, і моя помста страшна!
Ну і що ти хотіла, Соколенко? Не кожен чоловік спокійно перенесе образу! А його ж відкинули
Худорлявий Петрик славився розумом, який з лихвою компенсував нестачу сили.
Просто вчора, отримавши несподіваний удар від коханої, він не встиг орієнтуватися тут би й кожен запнувся.
І тоді реготав не лише Груздик, а весь клас: прізвисько сподобалось! А що смішно! Хоч тоді такого слова ще не було.
Звісно, коли дівчинка скаржилася вдома на образливе прізвисько, її заспокоїли й підтримали.
Але одного разу батько допомагав їй з алгеброю: донька ніяк не могла зрозуміти простого! І тоді, втративши терпіння, з досадою сказав:
А твій Петрик має рацію у тебе в голові суцільна маскаля!
І додав:
Передай йому вітання від мене!
Петрик виявився винуватий і в цьому: до того батько ніколи такого не дозволяв
До випускного пристрасті вщухли все погане забулося й залишилося в дитинстві: і закоханість, і неприязнь, і образи де там було до того, брате!
Вони навіть раз
