Без рубрики

Світ за обрієм Щодня о 6:48 ранку Олена розсувала штори. Не раніше, не пізніше. Саме в цю мить, коли

**Там, де тихо** Лист прийшов наприкінці листопада — тьмяний конверт без зворотної адреси, ніби його

Минуле залишається в минулому — Їдь до наших партнерів та розберися з цим питанням раз і назавжди, —

Три речі біля моря Оксана приїхала в будинок над морем з одним валізом. Всередині було лише три речі

Тінь зради Шостий день поспіль Світлана не розмовляла з чоловіком. Все почалося минулого вівторка через

*Записи щоденника* Сьогодні був жахливий день. Знову. — Ганно Василівно, ви не бачили синю папку з документами?

— Чому ти досі не вдягнений? — Таня стояла на порозі, ледве стримуючи роздратування. — Ти забув, який

**На закаті літа: нове життя** У маленькому місті, загубленому серед Карпатських гір, жила Соломія.

— О, Соломия, вітаю! До мами приїхала? — гукнула сусідка з балкона. — Доброго дня, Наталіє Петрівно.

— Поговори з ним, Оленко… Чи з нею? А може, просто з собою — Оленко, ну будь ласка… Він же там розіб’ється!