Без рубрики
Запис у щоденнику. Я погодилася доглядати дитину своєї найкращої подруги, навіть не здогадуючись, що
Перший раз, коли це сталося, ніхто не помітив. То був звичайний вівторок у середній школі імені Шевченка
Заходь, мамусю, ми так чекали на тебе! вигукнув син Віталій, а невістка Ліда спритно зняла з неї куртку
Та вона просто крутить мого чоловіка, обурювалась Марічка Марічка втретє за вечір подивилась на телефон
Коли Валерій заходив до Зінаїди, вона від щастя, ніби розум втрачала. Метушилася, кидалася причепурюватися
І досі прокидаюся серед ночі, згадуючи, коли ж тато зумів забрати у нас все, що ми мали. Мені було пятнадцять
Я одружений уже двадцять років і завжди думав, що все в порядку. Дружина часто їздила у відрядження
Уявна подруга Біля Соломії вже третій день товклися гурти школярів. Дівчинка дістала слави на всю гімназію
Чи віриш ти у долю? Часом одна єдина дрібниця може зруйнувати мур брехні, зведений роками. Ця пригода
«Пробач мені, синку, сьогодні не буде вечері», — плакала мама… І тут почув мільйонер
«Мамо… я голод…
Пробач мені, сину, сьогодні немає вечері… крикнула мама… І це почув мільйонер. «Мамо…





