Без рубрики

Щоденник, 23 березня Моя мачуха виховала мене після того, як тато помер, коли мені було шість.

Свекруха моя жодного разу не підвищувала голосу. Їй це не було потрібно. Вона вміла «різати» словами

30 вересня. Сьогодні ніяк не можу припинити думати про власну долю так переплелася з долями рідних.

14 лютого Сьогодні знову весь день думаю про стосунки з родиною мого чоловіка. Мені здається, що моїм

Де Надія? запитав я, відчуваючи, як зуби клацають не то від страху, не то від холоду. Надію я залишив

На свій день народження мені піднесли торт а я їм правду, так, щоб ніхто не міг докорити мені в нещирості.

Без вдачі й щастя не буває Як ти могла так зробити, га, дурне дівчисько?! Кому ти тепер з малям на шиї потрібна?

Картку Павло попросив у середу рано-вранці, коли на кухні ще витає запах свіжого житнього хліба, а чай

Я шукаю жінку на імя Ганна. Він зайшов у двір-колодязь крізь низьку арку, а під ногами хлюпав талий сніг.

Коли моя свекруха сказала: «Ця квартира належить моєму сину», я вже тримав у руках ключі від оселі, до