Без рубрики
У невеличкому селищі, яке більше на хутір скидалось, жила собі дівчина на імя Ганнуся Соловей.
З дитинства мої батьки повторювали мені, що я нікому не потрібна і що з мене нічого доброго не вийде.
Дитина зявилась на світ рівно опівночі. Саме в ту мить, коли електронний годинник у пологовій залі мигнув
Тато вирішив одружитися Моя мама, Наталка, пішла з життя п’ять років тому. Їй не виповнилося й
Вона сміялася з його бідності, поки не дізналася, ким він є насправді! Ми часто судимо про людину за
Весілля не буде Чого ти такий мовчазний сьогодні? спитала Христина. Ми ж домовлялись: у суботу поїдемо
Дежавю Вона чекала листів. Завжди. З самого дитинства, усе життя. Змінювались адреси. Дерева ставали
Учора я навідався до сусіда Вадима попросити дриль. Він відчинив двері у домашніх спортивках та вишиванці.
Тітка Ріта Мені 47 років. Звичайна жінка, нічим особливим не виділяюсь. Не красуня, фігура далека від ідеалу.
«Та що ж ти, доню, кому з пятьма гарбузами потрібна?» вигнала вдову 32 років мати, навіть не підозрюючи





